18/12/2025
Виробник: Біла Гуральня, м. Тернопіль
Назва: Терновиця 1540, 45%
Примітки: зерновий дистилят, настояний на ягодах терену.
Аромат: кисло-солодкий, ягідний, терен, вишня, мигдаль, льодяники-карамельки із ягідним смаком, квіти, сіно, спиртовий, ароматний, прохолодний.
Смак: гіркувато-терпкий, насичений смак свіжого терену, потужний та "темний", ретроназально — квітково-ягідний та мигдальний із ароматною спиртуозністю чистого дистиляту, органолептично — подібний до якісної горілки, але із важким терпким субтоном, післясмак терпкуватий, спиртовий, потужно-зігріваючий, лікарський, відчувається теплом до самого шлунку, тривалий.
Вердикт: цей напій для мене — напій контрастів, в гарному сенсі. Як художники використовують прийом "кьяроскуро" (з італійської: "світло-тінь"), щоб підкреслити драматичний ефект від малюнку за допомогою протиставлення світлих та темних об'єктів композиції, так і в цьому напої "легкі" та "важкі" смаки протиставлені один одному в такий спосіб, що загальна картина виграє в драматичному ефекті.
Цей дуалізм прослідковується в декількох аспектах. Аромат напою створює ілюзію солодкого густого лікера із ягідними смаками — як льодяник для дорослих. Але смак вражає своєю натуральною та "дорослою" подачею — це не цукерка, це — бальзам. І до біса смачний бальзам!
Аналогічно, і в самому смаку також є протиставлення "світлого" та "темного", оскільки рецептори на язику відчувають потужну комбінацію терпкості, ягідної гіркоти та спиртовості, в той час як пари напою, що виходять з рота в ніс (тобто ретро-назально), повертаються відчуттям все тих же легких ароматів ягідності та квітів (квіти тут від зернового дистиляту).
Оскільки цей напій присвячений рідному місту виробника — Тернополю, я можу навести алюзії на дуалізм самого міста. Тернопіль — одне з моїх найулюбленіших міст в Україні, спочатку через фестиваль Файне Місто, а потім через саме відчуття, яке я отримую, перебуваючи в ньому. Не дивлячись на те, що Тернопіль знаходиться між горами та степом, на березі величезного штучного озера (!), це місто має такий курортний, як зараз кажуть, "вайб", що місцями воно відчувається як Одеса чи Бердянськ. Це і променади навколо озера, і парк, і альтанки, і архітектура, і схили, але це і люди та їх розслабленість, гуморок та уважний, прискіпливий погляд. При цьому, це місто із маловідомим, але дуже непростим минулим.
Ну і якщо вже дуалізм став всепроникною темою цього огляду, то ягоди, кращої за терен, знайти було важко: з одного боку — буквально античний символ складнощів та страждань, а з другого — ягода, що стає солодкою після заморозків та дає шанс на виживання в суворому степу маленьким пташкам.
Оцінка: національне надбання!