Лемки – західна етнографічна гілка українського народу, яка спокон віків проживає по обох схилах Карпат. Гори поділяють Лемківщину на дві частини, що розміщені на території трьох держав - Польщі, Словаччини та Укра їни. Північна - галицька, південна - словацька і закарпат ська. Границі краю творять форму трикутника, поверну того вершиною на Захід, від р.Сян до р.Попрад. Територія Лемківщини простя
гається від західного кордону України на 130-150 км.
Північна межа проживання лемків проходить попід містами Перемишль, Динів, Березів, Біч, Коросно, Ясло, Горлиці, Грибів, Новий Санч, Пивнична. Південна межа лежить за Бескидами, понад словацькими містами Михаловці, Бардіїв, Гуменне, Пряшів, Сабинів, Стара Любовня.
У південно-східній частині Лемківщини, на Закарпатті лемки (бл. 150 тис.) компактно проживають у районах - Велико-Березнянському, Перечинському, частково Ужго родському і Мукачівському: Всі межі мають багато етно графічних півостровів і острівців між поляками і словака ми, а також українцями – бойками і закарпатцями.
Назва "лемко" походить від загальновживаного слова "лем", у значенні "лише", "тільки". На Закарпатті поширена інша форма цього прізвиська – "лемак". Науковці ввели слово "лемко" в обіг, як мовознавчо-етнографічний термін, лише на початку XIX ст. Самоназва лемків усіх регіонів – русини або руснаки. Так називалися всі галичани до кінця XIX ст. Досі вважають себе русинами жителі Західного Закарпаття, Пряшівщини (Словаччина) та Воєводини (Сербія).
Протягом 1944-46 рр. на підставі "Угоди між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного Визволення про евакуацію українського населення з території Польщі до УРСР і поль ських громадян з території УРСР до Польщі" (від 9.09.1944р.) на Схід було депортовано 483 808 осіб і розсіяно майже по всіх областях України. Тисячі лемків у 1946-47рр. повернули ся в Галичину, ближче до Карпат. На Тернопільщині, зокрема, осіли 41 105 родин або 173 360 осіб. Ті, що залишилися на Закерзонні - 140 577 осіб, під час сумнозвісної акції Вісла" (29 квітня - 12 серпня 1947 р.), були депортовані на Захід - колишні німецькі території, що відійшли до Польщі. Частина лемків повернулася на прабатьківські землі під час "хрущовської відлиги".